Політ до туманних гір
Переклад на украинский Павла Лехновського
Огромная благодарность переводчику за предоставленные переводы.
(Дж. Пэйдж — Р. Плант — Дж. П. Джонс)
Гуляючи одного дня в парку, крихітко, Як ти гадаєш, що я побачив? Натовп людей, що сиділи на траві з квітками у їх волоссі, Вони промовили до мене: „Гей, чувак, не хочеш покайфувати?” Ти ж знаєш, як це буває, Я насправді не знав, скільки я там пробув, Тому попрохав у них залишитись ще на трошки. Я не помітив цього, але настала пітьма. І, здається, мене почало гребти. Якраз тоді підійшов полісмен й ввічливо попросив нас стати в одну лінію. Й, ти знаєш, він попросив нас ще залишитись на чай й повеселитись разом. Ооо, і ще сказав, що прийдуть усі його друзі. Чому ж не заглянеш уважно в себе, крихітко, й не опишеш, що ти там бачиш. О, крихітко моя малесенька, невже тобі це не подобається? Ти сидиш одна однісінька й жовтієш, немов та книга на полиці. Навіть не намагайся заперечити це. Тобі насправді всеодно, чи до тебе приходять, чи ні, Я знаю, це просто стан твого розуму. І коли ти вийдеш на вулиці сьогодні, крихітко, ти краще, Краще ти відкрий свої оченята. Там вештаються люди, яким всеодно, їм справді всеодно, всеодно справді, Їм наплювати, чи хтось на них тисне, чи ні. Тому я пакую свої валізи й вирушаю у туманні гори, Де багато духів, туди, де духи літають над горами,
